Діти

Дитина плаче за будь-якого зауваження: як реагувати батькам

admin

Виховний процес неможливий без суворих настанов і обговорення неприємних речей. Діти реагують на подібну інформацію по-різному: поки одні вловлюють суть нальоту, інші одразу ж починають плакати.

Як батькам правильно вести себе з маленьким «плаксою»?

1. Уникати проявів люті. Неприпустимі крики, переходи на особистості та інші речі, які здатні завдати глибоку психологічну травму.

  • Дитина може помилково сприймати зауваження як лайка, замість того, щоб ототожнювати їх з корисними порадами.

2. Чітко озвучувати свої вимоги і можливі варіанти розвитку подій. Іншою проблемою може стати банальне нерозуміння між дорослим і дитиною.

Банальне прохання “прибери в кімнаті” народжує в голові малюка безліч питань: що саме і як я повинен зробити, коли, навіщо і так далі.

Батькам краще додати, які дії від дитини вони хочуть отримати.

Часто трапляється, що маленький член сім’ї прибрався в кімнаті і начебто виконав прохання, а старші родичі все одно продовжують лаятися: чому ти не зробив це, куди ти прибрав то. Така реакція дуже ображає дитину.

  • У результаті наступного разу він віддасть перевагу не виконувати завдання зовсім, ніж докласти зусиль і опинитися без похвали.

3. Працювати над загальним клімату в сім’ї. З чим може бути пов’язана підвищена плаксивість у дитини? Серед найпоширеніших причин – напружена обстановка в будинку.

Негативних факторів багато: постійні сварки з батьками, нестача власного кута, задерикуватість брата або сестри.

Щоб позбавити дитину від звички плакати з будь-якого найменшого приводу, батькам доведеться створити для неї психологічно комфортні умови проживання.

  • По-перше, взяти за правило не кричати один на одного.
  • По-друге, поважати особистий простір і інтереси дитини.
  • По-третє, терпляче ставитися до його помилок, брати участь у житті малюка поза домом.

Наприклад, знати коло спілкування, не допускати тривалого зневіри, шукати з ним спільні інтереси.

Добре допомагає в процесі дитячої соціалізації спорт. Діти перебувають у колу однолітків, виконують завдання в атмосферу командного духу, вчаться стійко реагувати на зауваження і виправляти ситуацію.

Змінюється сприйняття дійсності: вчинені помилки і критика на свою адресу вже не здаються кінцем світу.